Як довго не кінчати

Реальна еротична історія про те як розвести дівчину на секс. Уважно прочитайте. Найбільше мені подобається схема побудови бесіди, тобто послідовність запитань і відповідей. Класичний пікап для хлопців і не тільки.

Олександр Іванович зачепився поглядом за одному йому видиму точку на стелі і сидів так вже хвилин двадцять, не кліпаючи і не рухаючись. Марина, його нова секретарка, незважаючи на те, що тільки недавно почала працювати в нього, вже не звертала уваги на дивні медитації начальника. Вона знала, що він міг так просидіти близько години, а потім вибратися зі свого позаземного стану і працювати з подвоєною силою, аж до ранку.

Нарешті, повернувшись на Землю, його очі набули осмисленого виразу, і сам він заворушився, розминаючи затерплі частини тіла. Олександр Іванович встав, потягнувся і підійшов до столу Марини. Вона підняла на нього очі, трохи їх викругливши. Олександр Іванович сів поруч з нею. Здавалося, що він все-таки не до кінця прийшов в себе, тому що обличчя його було ще задумливим. «Але ж вона ще молоденька зовсім», - подумав він. - «Але гарненька. І одягається все не по формі. Ніяк не можу змусити носити суворі костюми. Один хрін якісь деталі її одягу будуть відповідати її віку і відповідної йому несерйозністю. Спробую її розвести на секс».

- Ви щось хотіли, Олександр Іванович? - Зважилася запитати Марина, бо пауза дуже затягнулася.
Вона досить некомфортно почувалася на новому місці, розуміючи, що не до кінця знає всі звички шефа, його дивацтва і примхи. А щоб залишитися на цьому місці, вона розуміла, що знати це їй необхідно. Олександр Іванович якось причмокнув і заговорив:
- Так, Мариночка. Хотів.
- Чим можу допомогти?
- Я хочу з вами поеба...
- Пробачте?
- Мариночка. Я хотів би з вами потрахатися цієї ночі.
- Ви жартуєте?
- Ні.

Марина відчула, як усередині в неї щось стиснулося, страх неприємної ситуації і незнання як вести себе в ній, паралізував її тіло. Вона готова була прямо зараз схопитися і вибігти звідси, але спробувала відволіктися від необдуманих вчинків. Олександр Іванович не зводив з неї погляду, відверто розглядаючи її, від чого вона ще більше стиснулася.
- Але.... Я так не можу.
- Як так, Мариночка?
- Я.... Вас навіть не знаю.

- А навіщо це? Я ж вас не заміж кличу. А пропоную вам взаємне задоволення. Зауважте, взаємне. Все просто - я зроблю приємно вам, а ви мені. У чому проблема, Марино?
- Але... це... якось...
- Мариночка, я не зрозумів, може вам не подобається секс?
- Та ні. Подобається.
- Тоді що ж? Ви не любите отримувати задоволення? Ви проти отримати оргазм?
- Ні. Але це неправильно якось.
- Що тут неправильного? Ось коли мужики ебу..., це неправильно. Коли тварин ебу.., це неправильно. Трупів там, дітей, та багато чого неправильного є. А коли чоловік і жінка - це абсолютно правильно. По-моєму так.

- Я... не це мала на увазі, - Марина спробувала зібратися і взяти себе в руки.
- Мариночка, послухай мене. Ось ти ніби практична дівчина. Ти і за посадою повинна бути практичною. Я от не розумію, що перешкоджає нашій єблі? Ти любиш секс, а займатися ним - це тобі неправильно! Протиріччя.
- Але... Якщо я люблю е-е-е... це... то це не означає, що я повинна це робити з усіма.
- А що, тобі всі пропонують?
- Ні.
- Ну ось. Я ж тебе і не змушую з усіма. Тільки зі мною. Сьогодні вночі. Я обіцяю, що тобі це сподобається.
- Олександре Івановичу. Я не можу так.
- Та як так, Марино?
- Так одразу.

- А що, якщо я б тебе поводив в ресторани, кіно там, театри, надарував б тобі подарунків, ти б погодилася потім?
- Ну... Напевно.
- Так давай ми це зробимо потім. А сьогодні поебе...
- Ні, так не можна. Це неправильно!
- Та що ти заладила правильно-неправильно?! У чому різниця? Те, що ти хочеш - ти отримаєш. І подарунки і ресторани. Так навіщо тягнути?
- Це... буде схоже як ніби ви мені платите.
- Так. І ти будеш почувати себе повією?
- Ну... так.

- А отже, якщо все навпаки, то ти не повія?
- Е-ее... Це називається залицяння. Марина зовсім зніяковіла і почервоніла. У неї почала боліти голова.
- А хто це назвав так, Марино? Від зміни місць доданків сума не змінюється. Якщо ти спочатку приймаєш плату або потім, то ти повія все одно, як не крути. Але я не називаю тебе повією, і не хочу, щоб ти себе такою вважала. Я пропоную зовсім інше. Просто провести ніч. Чому ти не хочеш насолодитися цим? Поебе... і забудемо. А коли-небудь ти це згадаєш, і я впевнений, що не пошкодуєш.

- Але це неправи... Вибачте. Я не можу так, Олександр Іванович.
- Та як так?!
- Ось так відразу.
- Я вам не подобаюся?
- Та ні, подобається.
- Тоді навіщо тягнути? Ось, Мариночка. Я розумію, коли б я вас запросив у кіно і зав'язав вам очі. Сам подивився, а ви ні. Я отримав задоволення, а ви ні. Але я ж пропоную подивитися вам разом! Щоб і ви цим насолодилися! Ви згодні піти зі мною в кіно?
- Напевно...
- Так да чи ні?
- Да.
- Тоді чому ви відмовляєтеся від сексу зі мною?
- Я не знаю... Це інше.

- Не бачу логіки! По-моєму секс цікавіше кіно. Ти не згодна?
- Ну так.
- Тоді в чому справа? Все буде гарно. Вам сподобається, Мариночка. Мені теж. Всі задоволені. Все здорово. Погоджуйтеся.
- Я не знаю...
- Мариночка, час позбавлятися від забобонів. У цьому немає нічого поганого. Чого ви боїтеся?
- Я... Мені треба подзвонити... Попередити, що не прийду.
- Так ви згодні?
- Так.
Олександр Іванович встав і подивився на годинник.
- 34 хвилини. Мда. Дякую, Марина. Ви вільні.